ІСТОРІЯ ШКОЛИ 

Криворізька середня школа №104 знаходиться за містом у невеличкому затишному районі «Авангард», що біля села Мар’янівка.

    Спочатку за містом був побудований силікатний завод, біля якого виникло невеличке селище, а згодом з'явилась і школа. Вона почала працювати 1 вересня 1958 року і спочатку називалась семирічною школою для дітей працівників силікатного заводу.

Силікатний завод

    Триповерхова будівля разом з навчальними класами та трудовими майстернями, спортзалом радо приймала до себе щороку нових чунів. У 1966 році поруч був побудований корпус початкових класів, який діє й зараз. 

    Очолив перший педагогічний колектив та керував школою Карпець Володимир Петрович. Разом з колегами, тепер вже ветеранами навчальної праці, він створював у школі належну атмосферу та керував навчальним процесом. Серед заслужених педагогів школи – Левченко Микола Степанович (вчитель музики), Макуха Анатолій Феофанович (вчитель математики і фізики), Кормишева Галина Артемівна (вчитель початкових класів), Клеміна Марія Іванівна (вчитель математики), Максюта Марія Миколаївна (вч.укр.мови та літ-ри).

Свято першого дзвоника. На фото - другий директор, Саєнко Марія Федорівна

Войнов В.Д.

Макуха А.Ф. - вчитель фізики та математики

     З 1964 по 1968 при школі діяла вечірня школа, в якій навчались працівники силікатного заводу. У 1963 році розпочалося будівництво шкільної теплиці.

     За життя школи змінилось 7 керівників: другий директор: Карпець Володимир Петрович, Саєнко Марія Федорівна (1964-1979), Гейко Леонід Аврамович (1979-1981), Міляєва Олександра Петрівна (1981-1983), Ткачова Софія Іванівна, Проценко Зоя Григорівна.

Гейко Леонід Аврамович (1979-1981)

Міляєва Олександра Петрівна (1981-1983)

У 1975 році в школі був створений власний музей - Музей Бойової Слави, в якому є навіть діаграма визволення Кривого Рогу від німецько-фашистських загарбників, фрагмент картини криворізьких художників „Бій на річці Інгулець”. На його базі працює гурток „Пам'ять”. Неодноразово шкільний музей займав призові місця в районних та міських конкурсах в номінації „Кращий шкільний музей” за збереження і примноження народних традицій та звичаїв „Моя земля – земля моїх батьків”.

     Цілий стенд в музеї присвячений пам’яті юної комсомолки Валентини Кретової, яка врятувала школу ціною свого життя. Ураган, який налетів того дня, зірвав будівничий кран із кріплень та міг би зруйнувати шкільну будівлю. Але дівчина, ризикуючи життям, розвернула кран в інший бік - кран впав на кабіну, в якій знаходилась Валентина. З серпня 1958 року піонерська дружина стала носити ім’я Валентини Кретової.

Змагання з військової підготовки

Змагання "Зірниця - 75"

Педагогічний колектив. Позаду - директор Гейко Леонід Аврамович. Шефи силікатного заводу - гості школи

Святковий концерт

Школярі несуть квіти до меморіалу

Старшокласники

    Не можна не згадати тепер вже випускників, якими школа пишається: Землянську Олену Вікторівну – кандидата педагогічних наук, теперішнього директора маріупольської школи №61 та Радієвського Олександра Віталійовича – полковника внутрішніх військ. 

На уроках. 1970-ті роки

Маленькі жовтенята

Перший дзвоник. 1980-й рік

      Сьогодні школою керує її колишній випускник - Тетерін Олег Анатолійович

Тетерін Олег Анатолійович

     На початку жовтня 2008 року школа відсвяткувала своє 50-річчя.

        На сьогодні у школі навчається 110 учнів, педагогічний колектив складається з 14 вчителів та 9 класів. Цікаво, що більше половини педагогів – це колишні випускники школи!